Сергій Громов про українських миротворців в Африці

image
30 Травня 2019, 14:35
Поділитися:

У 1991 році ООН відправила до Сьєра-Леоне першу миротворчу місію за участю Нігерії, Великобританії та Франції. Пізніше приєдналися інші країни Європи та Україна. Термін ротації миротворців був півроку. Але Україна з метою економії на перевезеннях залишала військових в африканській країні на рік, виняток зробили для льотчиків — ті служили півроку.

«Вісті» зустрілися з Сергієм Громовим, засновником та головою ГО «Центр миротворчості», який був у складі українського батальйону в Сьєра-Леоне з 2003 по 2004 р.

Сергій розповідає, що погодився їхати до Африки без вагань: його батьки колись служили на Кубі під час Карибської кризи, і розповідали про це, тому він з дитинства хотів побувати в якійсь екзотичній країні. Англійську мову він знав — це була умова для участі в миротворчій місії.
Чоловік розповідає, що після приземлення в Сьєра-Леоне його вразила краса природи та Левові гори, що нависали над аеродромом. Було враження, що він потрапив в доісторичні часи.

Досьє. Сергій Громов народився в 1964 році, закінчив Харківське вище воєнне авіаційне училище радіоелектроніки. У 2002 — військове училище в Нідерландах. Служив в військово-повітряних силах України, нині на пенсії. Засновник та голова ГО «Центр миротворчості». Хобі — колекціонування ритуальних масок вуду.

Побут миротворців

— Український контингент (вертолітний загін та особистий склад окремого ремонтно-відновлювального батальйону) займався обслуговуванням та ремонтом техніки, перевезенням гуманітарних грузів, біженців, навчанням колег із інших контингентів. У бойових діях брали участь представники країн, клімат яких був схожим із сьєра-леонським (Нігерія, Гана, Непал, Пакистан та ін.). Розмістилися миротворці в містечку Хастінгс, де був військовий табір. Побут військових простий: жили в металевих контейнерах по 2-3 особи. Їжа готувалася військовими поварами із продуктів, що поставляла ООН.
Найважчим було перебування в важкому для організму європейця кліматі — жаркому та вологому. Сезон дощів продовжується півроку, інші півроку — засуха. Під час сезону дощів випадає 6000 мм опадів.

Небезпечний край

— Хоч перед відправкою на континент українцям робили щеплення та давали спеціальні таблетки, а з-під контейнерів-будинків комарів регулярно виганяли димом, малярією перехворіли практично всі: з кожної роти було лише по 1-4 особи, які не захворіли, в т.ч. Сергій. Небезпечною була також мангрова муха, яка відкладає яйця на одяг людини, що висить вертикально; з яєць вилуплюються личинки-черв’яки, що проникають в тіло, роблячи ходи під шкірою. Тому одяг рекомендувалося сушити не розвішуючи, а розкладаючи землі під сонцем. Підстерігала інша небезпека — різні види гадюк тощо. Тому у спеку в 42 С і вище військові ходили в високих армійських берцях.
Під час вихідних миротворці могли покидати територію табору та спілкуватися з місцевими, їздили на океан відпочивати чи вудити рибу. Попри попередження лікарів не вступати в сексуальний зв’язок з місцевими через відсутність у них поняття про норми гігієни, деякі заводили коханок — тому кожному чоловіку видавали 1 презерватив на день. До слова, дівчата починають жити статевим життям там з 12-13 років. У країні досі практикується варварська операція з жіночого обрізання. Панує багатоженство, а романтика чи вірність відсутні як такі.
Ставлення до релігії своєрідне: в свята мешканці ходять до церкви чи мечеті, а в будні — до багаточисельних чаклунів.
Побутові звички вражали: більшість і жінок, і чоловіків ходить в туалет, де заманеться і не криючись від сторонніх. Цей бруд змивається з доріг в сезон дощей, в т.ч. із берегової лінії в океан, бо деякі з пляжів теж частково використовуються як вбиральня, туди ж викидається сміття.

Довідка. Сьєра-Леоне — колишня британська колонія в Західній Африці. Коли у середині 20 ст. там знайшли найбільші в світі поклади діамантів, невеличка країна пережила низку військових переворотів та громадянську війну. За 10 років загинули біля 120 тисяч осіб, тисячі стали каліками. Основною силою воєнних дій стали діти 8-12 років, яких повстанці забирали у батьків, привчали до наркотиків та зброї. Банди озброєних наркоманів-підлітків, які не знали ні страху, ні жалю, наводили жах на мирне населення.

Вожді племен — з вищою освітою

— Я був здивованим, коли зустрів товариша-африканця, з яким познайомився, коли навчався в Нідерландах— той став вождем племені. Виявляється, всі вожді мають вищу освіту, отриману в Європі чи в країнах колишнього Союзу. Країну населяють майже 20 племен, з яких два домінуючих — темне і менде — змагаються на виборах за місця в парламенті та керують країною. Вожді племен керують великою кількістю людей, їм потрібен авторитет і менеджерські навички.
Кожен мешканець країни володіє двома-трьома мовами: мовою племені, одною-двома мовами інших племен, мовою кріо та англійською. Мови племен не схожі одна на іншу та важкі, тому державною є англійська.
Медицина в країні є, багаті африканці відправляють дітей вчитися на лікарів до Європи, України чи Росії. Популярними є чаклуни, які лікують ритуалами. Із цікавості я спілкувався з чаклуном, — розповідає Сергій, — і той сказав: «Якщо тебе не кохає дівчина, я зроблю так, щоб закохалася. Або ж можу зробити, щоб ти розбагатів. Але якщо ти захворієш, то йди до білих лікарів».

338 українців у 6 країнах світу нині беруть участь у міжнародних операціях з підтримки миру і безпеки.

250 осіб із них  — у ДР Конго (Африка).

у 20 військових операціях брала участь Україна, починаючи з 1992 року.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама