«На Президента сподівайся, але й сам не лажай»: очікування виборців Броварщини від нового очільника України

21 квітня 75,06% мешканців Броварського району, які  відвідали виборчі дільниці, проголосували за кандидата на посаду Президента України актора Володимира Зеленського. Чинний очільник держави Петро Порошенко отримав підтримку у 22,99% виборців.

Явка у другому турі склала 60,64% (менше за показники першого туру на понад 2%). Тобто, загальна кількість виборців Броварського району, включно з п’ятьма дільницями в межах 98-го округу, –  62996, виборчі бюлетені у другому турі вкинули 38157 осіб.

З якими сподіваннями люди йшли на вибори та які побажання висловлювали майбутньому Президенту?

Під час двох турів «Трибуна-Бровари» навмання опитала виборців щодо їхніх очікувань від наступного Президента. Варто зазначити, що від респондентів журналіст не почув безпосередньо побажань знизити тарифи на газ чи на електроенергію, хоча «між рядків» у багатьох відповідях були присутні надії на «краще майбутнє».

Перше місце в умовному рейтингу побажань посідає створення прийнятних умов для праці в Україні та отримання гідної зарплати. І, безперечно, закінчення війни на Сході України.

Сергій із Рожівки прийшов до виборчої дільниці з дружиною та маленьким сином. Не приховує, що в другому турі віддав голос за Володимира Зеленського: «Можливо, молодим вдасться, і прийдуть зміни на краще. Треба так зробити, щоб люди звідси не розбігалися, а мали роботу в Україні, щоб тут заробляли кошти».

Про необхідність створювати робочі місця, забезпечувати ними молодь говорила у Семиполках пані Валентина, яка прийшла на дільницю з двома онучками: «От у мене діти закінчили вуз, а влаштуватися за спеціальністю не можуть. Вони менеджери зовнішньоекономічної діяльності. Розумію, що спеціальність не з простих, однак… На мій погляд, треба зберегти допомогу молодим мамам, а за третю дитину давати більшу допомогу, а не ті копійки, які зараз. Та й пенсію візьміть. Мій чоловік військовий, пішов на відпочинок у 2001-му, а отримує 2700 гривень. Ну хіба це гроші?».

Валентина Коньок із Семиполок прийшла голосувати з онучками

Про підтримку сімей з дітьми говорила в Підліссі і Олександра Волошин: «Я сама у декреті, але у мене чоловік працює, то він і забезпечує. А якщо у молодої мами так склалося життя, що вона сама, другої половинки немає? То я навіть не уявляю, як на державну допомогу можна прожити. І що тоді можна говорити про демографічну ситуацію в країні? Ще дуже тривожить ситуація з війною. Хочеться, аби вона якнайшвидше скінчилася, аби наші хлопці не гинули там. Ну й треба піднімати нашу економіку, тоді й пенсії можна буде нормальні платити, а не такі низькі як зараз».

25-річний Віктор Микола з Пухівки, який працює зварювальником, не захотів одразу після голосування сказати, за кого ж він укинув бюлетень, але озвучити свої думки погодився. Найпершим побажанням до майбутнього Президента хлопець назвав «зупинення війни» і налагодження дипломатичних стосунків із …Росією.

«Ні, це не означає, що я якось за Росію. Ні, просто нам потрібний мир на наших кордонах. … Я слідкую за цим (за євроінтеграційним процесом – авт.). Бачу, що багато хто з країн хоче вийти звідти (з Євросоюзу –  авт.). Бо бідніша країна стає дешевою рабсилою. Це я так думаю. Навіть зараз українці їдуть за кордон, заробляють там 1000 доларів, а місцеві за ту ж роботу отримують три тисячі доларів. Не нам повинні диктувати правила, а – ми».

Інша представниця молодої частини електорату, 20-річна Аріна із Зазим’я, голосувала вперше. Каже, що більшість молоді віддала свої голоси за Зеленського, а люди старшого покоління – за Порошенка. Висловлює побажання, що президент має змінити ситуацію на Сході, де йде війна, і що має більше робити для України на європейській арені, піднімати її престиж. І хоча, за словами дівчини, особисто у неї все добре, однак вважає, що Зеленський більше робитиме для молоді. І це ще одна причина, чому за нього віддають голоси.

Її ровесниця Анна Лебединець із Великої Димерки, яка вже працює юристом, зазначила, що навіть із великої кількості претендентів їй особисто було важко вибрати гідного. Дівчина виокремила три завдання для майбутнього Президента – продовження реформи системи освіти, охорони здоров’я, ну й пенсійної системи.

88-річний інвалід Володимир Баглай з Рудні не став чекати, коли до нього приїдуть зі скринькою для голосування (він внесений у відповідний список – авт.), а приїхав сам на маленькому інвалідному електровізку: «Така погода гарна. Хоч на людей подивлюся, та й сам покажу себе. … Щоб б побажав Президенту? Аби порядок був. От у мене є два земельні паї. Так я боюсь, щоб от – як їх називають? – та оті рейдери не відібрали. Бо ж є таке!»

88-річний Володимир Баглай боїться рейдерів

 Військовослужбовець із Семиполок Владислав Хоменко обирав свого кандидата, виходячи з критеріїв, що Президент має захищати інтереси держави на міжнародному рівні, і захищати їх професійно. «Які мої побажання? Нічого складного. Пропонував би, щоб керманич держави без охорони, без супроводу, а головне без завчасного попередження, сів у автомобіль та проїхався селами, містечками, містами, поспілкувався з простими людьми. І тоді для нього стане зрозумілішим – як живуть люди, і чим вони живуть».

29-річного Максима Брезіцького ми зустріли у Погребах. Хлопець сам із Львівщини, але живе і працює в столиці. Місцем голосування обрав ближче до Києва – село Погреби: «Я віддав свій голос за Порошенка. Чому? Дуже просто. Він для мене зрозумілий. Можливо, не повністю, але схвалюю його політику протягом останніх п’яти років. Інший кандидат – невідомий для мене, і деякі його вчинки й дії виходять за межі червоних для мене ліній. А щодо побажань, то це подальше розширення євроінтеграції. На внутрішньому фронті – це питання законності. Це реформування суддівського корпусу, правоохоронних органів. До речі, саме за це я би й покритикував нинішнього Президента. Хоча це й не його безпосередньо сфера відповідальності, але… Були розпочаті реформи поліції, судових органів, але, як на мене, вони не доведені до кінця. І був би зовсім інший результат, аби це сталося, і той же антикорупційний суд працював би вже хоча б півроку».    

Андрій Миронець із Калинівки, який також є депутатом селищної ради і керівником комунального підприємства «Громадський сервіс», теж відверто говорить, що голосував за Петра Порошенка: «Не варто забувати про позитивні речі, які зробив Порошенко. І дуже не хотілося, аби вони були перекреслені.  На мою думку, він програв Зеленському, а це вже ми всі знаємо, через недостатню увагу до молоді. І через те, що не звертали або мало звертали увагу на популістів. І головне, на чому б мені хотілося наголосити, не на побажаннях президенту.  Хоча найголовніша настанова звучала б так: боротьба з корупцією. Реальна боротьба. Справді, в державі чимало залежить від першої особи. Але ж і від нас теж. Ми тут, на місцях, повинні будувати нову якість життя. І от де при владі люди адекватні, там є і результати. Я із великим задоволенням говорю про Калинівку. Завдяки взаєморозумінню, завдяки налаштованості на реальні позитивні справи як голови селищної ради, так і депутатського корпусу, у нас багато чого вдається. На жаль, так не скрізь. Дехто навіть бюджет не може затвердити. Тобто, на Президента треба сподіватися, але без нас самих ніякі справжні зміни в країну не прийдуть…»

Анатолій Гаркуша

Фото – автора

Джерело: Трибуна Бровари