Продукти маркуватимуть по-новому: що українці побачать на етикетках

image
7 Лютого 2019, 12:11
Поділитися:

Шість місяців є у виробників продуктів, щоб розробити нове маркування для своїх товарів. 4 лютого поточного року Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який Верховна Рада України ухвалила 6 грудня 2018 року (реєстраційний номер 8450).
 

-Даний документ набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 6 місяців після опублікування. Його мета –  привести  українське законодавство у відповідність до положень Регламенту ЄС щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, – пояснюють у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У законі прописано, що маркування про продукти мають бути:

  • точними, достовірними та зрозумілими
  •  містити чіткі характеристики харчового продукту, його властивостей, складу, кількості
  •  мінімальний термін придатності або дати «вжити до»
  •  інформацію про країну походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).

Паралельно з цим заборонено приписувати харчовому продукту непритаманні йому властивості або наслідки споживання, припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.

Тобто, якщо м’ясні продукти чи напівфабрикати можуть справляти враження цілого шматка м’яса чи риби то виробники зобов’язані писати «сформоване зі шматків м’яса» чи «сформоване зі шматків риби». Також в ковбасах та сосисках обов’язково попереджати про неїстівні оболонки.

Порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт – тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

Цікаво, що окремим розділом у законі перелічено речовини та харчові продукти, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість. Серед продуктів-алергенів зазначені злаки, що містять глютен, а також природних змішаних токоферолів (E306), природного D-альфа-токоферолу, природного D-альфа-токоферолу ацетату та природного D-альфа- токоферолу сукцинату, джерелом яких є соя.

Водночас у законі прописано, що виробники можуть не зазначати поживну цінність на воді (у тому числі газованій), солі, столових підсолоджувачах, кавових екстрактів, трав та прянощів, а також харчових добавок, дріжджів, желатину, жувальної гумки та інших.

 

Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniykiev.com.ua

Джерело: Вечірній Київ