Коли багатодітність не тягар, а стимул: про маму, бізнес-жінку, благодійницю

Є люди, знайомство з якими в будь-якому випадку залишає в тобі слід: люди-мотивація та люди-повір-у-себе. І йдеться зараз не про організаторів мейнстрімних тренінгів, коучів чи пролайф-менторів, а про звичайних людей, які своїм прикладом доводять: у цьому житті немає того, що нам не під силу. Саме така броварчанка Віра Стеценко – засновниця студії дитячих свят «ОйКа», постановниця дитячого мюзиклу «Чарівне місто Чардодей», а за сумісництвом – багатодітна мама.

У Віри їх четверо: три дівчинки 11, 8 та 5 років, і найменший хлопчик – 4 роки. У коментарях під постами про багатодітних часто можна прочитати щось на кшталт «звісно, можна народжувати, якщо маєш гроші». Бо чомусь люди вважають: якщо інші досягають успіху, а вони ні, то лише через те, що тим іншим в житті пощастило більше. Можливо, так загалом і буває. Але після спілкування з Вірою Стеценко розумієш: перед тобою той рідкісний тип людей, які запалюють собою все, до чого торкаються, які вміють перекроювати себе відповідно до нових умов, які цінують власний час і час інших. І які розуміють: життя одне, і за цей відрізок треба використати свої внутрішні ресурси максимально.

Віра розповідає, що лідером була завжди, скільки себе пам’ятає. А ще – ніколи не могла сидіти на місці.

Віра Стеценко

Коли завагітніла вперше, якраз навчалася на стаціонарі Київського національного торгово-економічного університету. У день пологів здавала залік, а через тиждень повернулася до навчання. Пізніше закінчила аспірантуру й певний час викладала в  тому ж торгово-економічному університеті. Робота була хоч і до душі, але через стійку життєву позицію в усьому дотримуватися справедливості, довго працювати там не змогла. І, як виявилося згодом, на краще. Адже потім з’явилася студія дитячих свят «ОйКа» – фактично ще одна Вірина дитина, виношена нею, виплекана, з якою доводилося не спати ночами, але кожний впевнений крок якої приносив стільки радості й гордості.

Віра в образі

Віра розповідає, що на старті в неї був ентузіазм і 10 тисяч гривень. Були падіння і злети, багато курсів, бізнес-тренінгів, професійної літератури. Було багато людей, які приходи і йшли, і які лишалися в команді, щоб рухатися разом далі. До підбору персоналу підходить ретельно, але основний критерій, яким керується, – любов до дітей. «Краще втратити людину під час співбесіди, ніж вона піде від тебе у найвідповідальніший момент», – ділиться професійними секретами Віра-бізнес-жінка. Каже, що зараз нарешті зібрала максимально відповідальну команду, з якою легко працювати, в якій упевнена. Тому за місяць вдається проводити до ста свят. Можна весь час залучати аніматорів «збоку», але для розвитку нових проектів та роботи з корпоративними клієнтами важливо людей поруч «виростити», постійно бути на зв’язку, розраховувати на віддачу. «Не важливо, куди ти рухаєшся, важливо з ким», – підсумовує Віра.

17 березня в МКЦ «Прометей» відбулася прем’єра  дитячого мюзиклу «Чарівне місто Чардодей» на 17 персонажів. Виставу готували спеціально для збору коштів на лікування Аліки  Мікал, а відтак переживали з подвійною силою. 27-річна броварчанка Аліка Мікал потребує термінової трансплантації нирки і всіляко бореться за своє життя. «Зараз люди й дітям не готові допомагати, а якщо тобі взагалі за двадцять, то ти вже ніби й віджив своє», – каже Віра Стеценко. Спеціально для мюзиклу пошили 8 нових костюмів, репетиції тривали далеко за північ, і діти витримували такий посилений режим на рівні з дорослими. В результаті вдалося зібрати близько 30 000 грн.

«Звичайно, це не вся сума, яка допоможе вижити цій молодій дівчині, але скільки небайдужих людей ми зустріли на своєму шляху під час підготовки та реалізації мюзиклу!», – читаємо на сторінці студії «ОйКа» у Фейсбуці.

До речі, це не єдиний благодійний захід, в якому брала участь Віра Стеценко і її команда. Так, протягом 6 років студія дитячих свят «ОйКа» влаштовує вистави для дітей-сиріт, разом із клубом Hyundai систематично створює свято для дітей із Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей с. Сезенків «Родина», активно долучаються до різноманітних благодійних акцій.

У дитбудинку

У дитбудинку

У дитбудинку

Говоримо про материнство й бізнес – про ті сфери життя, між якими жінка балансує завжди. Я одразу налаштувалася почути про нянь, бабусь із обох боків, братів-сестер, без присутності яких справлятися з такою кількістю дітей особисто мені видається абсолютно неможливим. Віра мене й тут приголомшує: няні вони не мають, а з родичів поруч – лише 81-річна прабабуся, яка й допомагає доглядати найменших правнуків. Активно допомагає й старша донька, яка піклується про молодших, ніби мама, дбає, щоб ті мали стильний вигляд, вміє приготувати їсти.  Віра переконує, що з чотирма легше, ніж  із двома. «Свого часу в мене були думки, що я погана мама, бо мало часу проводжу зі своїми дітьми. Але потім я зрозуміла: краще мало, але щоб цей час був якісним», – ділиться секретами Віра-багатодітна мама.

Із дітьми у своїх батьків

Стеценки мають свої родинні традиції, серед яких – щоп’ятничний перегляд фільмів із попкорном, круглі родинні столи, розвиваючі ігри, ведення щоденників вдячності тощо. А ще Віра вчить дітей пригадувати, що було хорошого за день, таким чином акцентуючи увагу на позитивних моментах у житті.

Кожен новий день у Віри починається о 5 ранку. «Коли знаєш, що тебе чекає щось велике, – прокидаєшся з легкістю», – розповідає Віра. А також переконує, що позитивне налаштування, любов до того, що робиш, «жити власним життям, а не так, як прийнято в суспільстві» – ось запорука успіху. Адже людський ресурс – безмежний, кожен із нас має в собі більше, ніж реалізує в конкретний момент. Як приклад Віра наводить марафон «100 км без сну та їжі», в якому вона взяла участь у грудні 2018. Адже іноді ми й самі не знаємо, на що здатні, доки не потрапляємо в екстремальні умови. На що здатне наше тіло, а найголовніше – мозок. Марафон тривав 37 годин, ускладнювався погодними умовами – снігом, ожеледицею. «Але після пройденого по-іншому дивишся на речі, які тебе оточують, починаєш цінувати їжу, тепло», – розповідає  молода жінка.

«Якщо людина каже, що в нашій країні неможливо заробити, – то так воно й буде. Але кожен із нас має ті ж самі 24 години на добу. Хтось бере й працює, а хтось ставиться до себе поблажливо. Це як у школі, коли ти знаєш, що тобі треба виконати 7 уроків – не гаєш часу й одразу приступаєш до роботи. Але якщо в тебе лише один урок – ти не поспішаєш, бо ж часу ніби багато, а в результаті нічого не встигаєш», – розповідає Віра. І зізнається, що колись боялася великих грошей, вірячи у твердження «гроші – це зло». Але з часом дійшла висновку, що гроші насправді – це збільшувальне скло: поганих людей роблять ще гіршими і владними, а хорошим дають можливість робити добро і змінювати світ на краще.

Після спілкування з Вірою Стеценко розумієш, що материнство й бізнес – речі абсолютно поєднувані. Що діти – не ярмо на шиї жінки, а постійний стимул до руху вперед, саморозвитку й самореалізації. Що тільки людина, яка з дитячою цікавістю пізнає світ, здатна цей самий світ змінювати, паралельно надихаючи до інших. Кожен із нас – безмежний, кожен із нас – без контурів. Головне повірити. І одного разу стартувати з місця.

Юлія Шевель

Фото – зі сторінки Віри Стеценко у FB

Джерело: Трибуна Бровари