Ірпінь в поезії українських класиків

В Ірпені бувало багато видатних українських поетів та письменників, які свої враження про місто висловили у поетичних творах. Пропонуємо вам добірку віршів українських класиків про Ірпінь.

  Весна

О весна, я не знаю такої пори,
Щоб так серце мені хвилювала!
За рікою Ірпінь одгули трактори,
Там, де хмар багряніють овали…
І здається: спинилась закохана мить,
Небо зорями в душу загляне…
У розкрите вікно сад вечірній шумить,
Сходить місяць, як серце багряне.
Володимир Сосюра
* * *
Букет черемхи на столі,
Неначе марево в імлі –
Такий барвисто-кучерявий,
Такий білясто-зеленавий,
Так пахне соками землі!
Букет нагадує мені
Черемху юну в Ірпені,
Що край дороги виростала
І завжди радо зустрічала
У нас цвітіння навесні.
        Олесь Лупій
* * *
У яблуневому цвіту
Зоря вечірня грала,
Мережку ясно-золоту
На землю закидала…
І огортала ніжна тінь
Поволі, а не зразу
Славетне селище Ірпінь –
Письменницьку оазу.
      Максим Рильський

Ірпінський сон

У голий ліс,
що грівся на осонні,
втікала я весною від безсоння.
Шукала в лісі пролісків зірчастих,
Збувала тугу – гостю свою часту.
На вітах колихалися пташки,
З кущів звисали пишні сережки,
Під ноги слалось зілля молоде,
Лиш квітів – квітів не було ніде.
Знесилена прийшла на свій поріг,
І тут мене солодкий сон знеміг.
Наснились сині проліски мені,
І я, щаслива, плакала вві сні.
Інна Христенко

Ірпінський ліс

З чуваським другом входим в ліс.
Цвіте ліщина. Доторкнись –
І полетить пилок у вись
Хмаринкою…
Вітрець приніс
Легенькі пахощі – десь квітне
Маленька квітка непомітно:
Фіалка, певно. Як привіт
Нам шле вона веселий  цвіт.
Тендітний пролісок в гаю
Геть пронизав листки дубові.
Блакить ясну передаю
Тобі я з почуттям любові…
Олекса Ющенко
* * *
Бузки. І дощ. І солов’ї хмільні  співали в димних гронах фіолету.  Подібного, либонь, кордебалетуу танці, що минає в напівсні.
Цвіли бузки? То солов’ї цвіли сузір’ям грон, пахучим синім димом, цвіли у точну і в неточну риму, бенкетували тільки як могли.
Скипали краплі, як окріп скипа. Скипали звуки, як скипають краплі. І цвіт скипав – о, магія поквапна, поезії знервована стопа!
Крізь той панічний солов’їний цвіт, крізь ті музичні солов’їні грона –  прийшла до мене мрія ілюзорна, мій вимріяний ілюзорний світ.
Коли її вуста поцілував, коли її поцілував у брови –  мов солов’їним впився безголов’ям і щастя солов’їного зазнав!..
Євген Гуцало

Над Ірпенем, над лісом висне тиша

Над Ірпенем, над лісом висне тиша,
І ніби чути, як росте трава.
Весна іде і тепловіємдише,
Вступає владно у свої права.
Над Ірпенем у небі голубому
Таке привітне знову чуть «курли» –
Спішать щасливі журавлі додому,
Про рідний край розмову повели.
А їх вітають повноводі плеса,
А їх стрічають гомоном бори,
Давно відомі їм старі адреси –
Торішні верби і сільські двори.
Як і колись, їх вабить і бентежить
Ця заозерна дивна сторона.
А квітень акварелями мережить
Весь білий світ  – іде, іде весна!
Весна іде і тепловіємдише,
Вступає владно у свої права.
Над Ірпенем, над лісом висне тиша,
І навіть чути, як росте трава.
Григорій Донець

Цвіте бузок в зеленім Ірпені

Цвіте бузок в зеленім Ірпені
Під музику ранкову електрички.
Промінням першим доторкнувшись річки,
Бузково сяє небо вдалині.
Ще жаби сплять в укоханім багні,
Шануючи свої  болотні звички,
І свідчать солов’їні переклички,
Що прахом – наймодерніші пісні.
Нагадує весна про себе знов
І промовляє в кожному суцвітті,
Що ти з весни, з любові в світ прийшов.
Цвіте бузок у крапельках роси,
Немов питає, як живеш на світі,
Чи гідний щастя жить серед краси.
Петро Осадчук
Використані фото Олега Гриба та Zefr studio
 Вірші підібрані Ірпінською центральною бібліотекою 
Джерело: 04597.com.ua

Джерело: Новости Ірпеня