Білоцерківці відзначили шосту річницю подвигу учасників Революції гідності
20 лютого у Білій Церкві відбувся мітинг на честь вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на площі біля стели. Масові розстріли на Майдані та вул. Інститутській відбувалися упродовж 18, 19, 20 лютого 2014 року. Найбільше людей – 47 – загинуло 20 лютого. Пам’ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року.
До слова на білоцерківському зібрані були запрошені міський голова Геннадій Дикий, в.о. голови Білоцерківської районної державної адміністрації Юрій Савчук, благочинний Білоцерківського району православної церкви України, настоятель парафії Покрова Божої Матері священик Микола Гопайнич, який і відслужив молебень. Пісню Павла Дворського «Ангели Майдану» виконав Роман Бичек. Під час заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про Героїв Небесної Сотні і загиблих в зоні АТО. Затим усі присутні поклали квіти до стендів з портретами Героїв Небесної Сотні.
Що відбувалося у 2013-2014 роках
Перші розстріли відбулися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський (мешканець Білої Церкви). До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 23. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. При цьому не всі загиблі були вбиті від кулі снайперів. Хтось помер після побиття, хвороби тощо. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.
Етапи розслідування убивств
Шість років розслідуванням займалося Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, яке очолював прокурор Сергій Горбатюк. 19 лютого 2019 року він повідомив про такі результати: «Про підозру повідомлено 442 особам. Стосовно 288 осіб обвинувальні акти направлені до суду, з яких є лише 52 судових рішення. З них 48 – це вироки, інші – це визнання особи винуватою, але не призначено покарання, закриття чи за строком давності чи за іншими законодавчими підставами. Із тих 48 вироків – маємо 9 вироків щодо реального позбавлення волі, вони стосуються виключно “тітушок”. 36 осіб, яким повідомлено про підозру, продовжують працювати в правоохоронних органах, з них 10 – на керівних посадах, у тому числі яким інкримінується організація вбивств». З 20 листопада 2019 року органи прокуратури втратили повноваження щодо розслідування кримінальних проваджень. Більшу частину справ про події на Євромайдані передати для розслідування до Державного бюро розслідувань, а також до Служби безпеки України, Національної поліції та Національного антикорупційного бюро. Спеціальний слідчий підрозділ ДБР з розслідування “справ Майдану” був укомплектований остаточно лише 11 січня 2020 року. Наразі триває процес прийому матеріалів кримінальних проваджень з Офісу Генерального прокурора. Станом на сьогодні прийнято 47 справ. “Не зважаючи на короткий термін роботи вже маємо перші результати – повідомлення про підозри силовикам та скерування до суду справи про вбивство журналіста”, – повідомила т.в. о. директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова. Також Державне бюро розслідувань ініціювало зміни до законів, які дозволять притягнути до відповідальності всіх винних у справах Майдану. «Перші смерті: Нігоян, Сеник, Жизневський – ми до сих пір не знаємо, хто винен в цих смертях. 2,5 тисячі постраждалих осіб, 78 загиблих цивільних громадян України, 13 загиблих правоохоронців. 14 тисяч томів справ кримінальних проваджень – всі ми хочемо знати правду, всі ми прагнемо справедливості», — наголосила Венедіктова.
Реакція Президента України Володимира Зеленського
Родичі Героїв Небесної Сотні напередодні шостої річниці влаштували акцію протесту під Офісом президента України із вимогою покарати винних у вбивствах на Майдані. Президент України Володимир Зеленський ще в листопаді 2019 року обіцяв родичам Героїв Небесної сотні, що зробить усе для отримання конкретних результатів розслідування справ про вбивства активістів Революції гідності. Тоді ж на зустрічі родичі убитих попросили президента виконати свої обіцянки й періодично зустрічатися з ними. Вони запросили його на традиційний пам’ятний молебень 20 лютого. Володимир Зеленський, у свою чергу, зазначив, що це якраз та дата, до якої вже необхідно домогтися суттєвого прогресу в розслідуванні справ Майдану. Як бачимо, суттєвого прогресу поки що немає. 20 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою взяли участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Жодних заяв з його боку з нагоди пам’ятної дати не пролунало.
Що з беркутівцями?
Як відомо, 29 грудня 2019 року п’ятьох беркутівців обміняли на в’язнів ОРДЛО. Це Олександр Маринченко, Сергій Тамтура, Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олег Янішевський. Їх обвинувачують у розстрілі на вул. Інститутській 48 людей та пораненні ще 80. Двоє з них – Олександр Маринченко, Сергій Тамтура – повернулися назад в Україну. Чому?
У грудні 2019-го головуючий у справі суддя Дячук змінив Маринченку запобіжний захід з тримання під вартою (в СІЗО він просидів на той момент майже 5 років) на цілодобовий домашній арешт. Сергій Тамтура під домашнім арештом був з липня 2019, пізніше цілодобовий арешт йому змінили на нічний.
Тамтура і Маринченко у своєму зверненні до президента, генерального прокурора та голови парламенту пишуть, що хочуть справедливості, вірять у справедливий суд, хочуть далі брати участь у засіданнях. Водночас заявляють, що виконували на Майдані свій обов’язок, а самі події тодішніх днів називають державним переворотом.
З набором доказів, який є на сьогодні, Маринченко та Тамтура навряд чи отримують більший термін, аніж той, що вже відсиділи (Тамтура — чотири з половиною роки СІЗО, Маринченко — майже 5 років) з урахуванням «закону Савченко», де рік іде за два. На відміну від їхніх колег, які так і не повернулись з обміну, — Янішевського, Аброськіна та Зінченка. Експертизи вказують, що кулі від автомата Аброськіна застрягли в тілах убитих Миколи Дзявульського та Сергія Кемського, а також пораненого Святослава Колеснікова. А куля, випущена з автомата Зінченка, застрягла у тілі вбитого Максима Шимка.
Маринченку взагалі їхати на окуповані території було не надто безпечно. Він воював у 2014 на Донбасі на боці України.
Та при такому невеликому наборі доказів проти цих двох обвинувачених прокурори наполягають, що звинувачують групу осіб в розстрілі 48 людей і поранення ще 80, а не когось конкретного. Адже хтось стріляв, а хтось прикривав.
Інформація підготовлена за матеріалами Інтернет-видань https://hromadske.ua/, https://uk.wikipedia.org/, https://www.president.gov.ua/ та інші.
Twitter.soc_no a{color:#d6d6d6; font-size:8px;} .soc_yes a{color:#d6d6d6; font-size:8px;display:none;}SocButtons v1.5
| Прочитано 17 раз | |
| Опубліковано в Події |
–
Джерело: БЦ-News: новини Білої Церкви / Белая Церковь — БЦ News — БЦ News
