«2020 РІК СТАНЕ ДЛЯ НАС ВИЗНАЧАЛЬНИМ»

Поступово наближається до завершення перший етап медичної реформи. На її зміну приходить наступний, в рамках якого розпочнеться реформа вторинної (спеціалізованої) ланки медичної допомоги. На Кагарличчині медпослуги вторинної ланки надають лікарі комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради “Кагарлицька центральна районна лікарня”.
Чи готове підприємство до роботи в новому форматі, і які події в році, що минає, варті на увагу, розповідає директор цього підприємства Віктор КУЛІНІЧЕНКО.

– Вікторе Миколайовичу, з 1 квітня 2020 року стартує друга хвиля трансформації системи охорони здоров’я, і стосуватиметься вона вже безпосередньо роботи закладу, який Ви очолюєте. Чи готова Кагарлицька ЦРЛ до нововведень? І як підготовка до реформування позначилася на роботі лікарні в році, що минає?

– Дійсно, 2020 рік стане для нас визначальним, адже в рамках реформування галузі охорони здоров’я вторинна ланка медичної допомоги, згідно з планом, працюватиме за новими правилами з наступного року, а точніше – з 1 квітня. Але до цього нам необхідно пройти певний підготовчий етап. Частину поставлених перед нами завдань ми вже виконали.
По-перше, Кагарлицькій ЦРЛ потрібно було стати підприємством. Цю вимогу ми виконали, реорганізувавшись у комунальне некомерційне підприємство.
По-друге, – отримання медичної ліцензіїї на медичну практику, на роботу з наркотичними засобами та прекурсорами. Цей етап теж успішно пройдено.
Третій крок – підключення до єдиної медичної інформаційної системи та проведення комп’ютеризації робочих місць фахівців. Упродовж року нам удалося досягти суттєвих зрушень і в цьому. Так, наше підприємство вже під’єднане до медичної інформаційної системи і нині триває комп’ютеризація робочих місць. Зокрема, нині вже маємо повноцінно працюючих 10 таких місць. У подальшому їх кількість буде збільшуватися. У цьому нам допомагає як районна влада, так і міська.
Громада міста вже виділила нам кошти на придбання ще 10 ноутбуків, а у районний бюджет закладено необхідну суму для оплати 10 робочих місць. Тобто, майже половину від необхідної кількості комп’ютеризованих робочих місць вже маємо. Є також плани до кінця року отримати кошти ще на 7-8 ноутбуків, а в січні здійснити оплату за робочі місця. Тож до 1 квітня ми повинні встигнути виконати повністю цю вимогу.
Паралельно з цим готуємо документи для того, щоб із 1 лютого укласти угоду із Національною службою здоров’я. Так, ми вже підготували паспорт медичного закладу, провели незалежну оцінку майна. Сподіваюся, що до 1 лютого ми з цим завданням упораємося.

– Чи забезпечена нині лікарня необхідним медичним обладнанням?

– В основному, так. Я не буду зараз перераховувати все те, що ми купили впродовж року в рамках планової заміни обладнання. Хочу звернути вашу увагу чи не на найголовніше і, безумовно, вкрай важливе придбання – цифровий рентгенапарат. Головна його особливість – швидка діагностика та низька доза опромінення. А після того, як медична інформаційна система запрацює в повному обсязі (сподіваюся, що це станеться вже невдовзі), то і лікарі, і пацієнти зможуть відчути й інші його переваги. Зокрема, лікарі, які направлятимуть хворого на обстеження, зможуть оперативно побачити на екрані свого комп’ютера цифровий знімок пацієнта. Якщо ж результат обстеження потрібно буде переглянути іншому лікарю, він це зможе теж зробити за кілька секунд, увійшовши в систему за допомогою свого цифрового підпису. Це вкрай важливо для оперативної роботи, до того ж, зменшиться навантаження і на пацієнта – йому не потрібно буде стояти в чергах та витрачати кошти на придбання плівок – все буде максимально спрощено: направлення – обстеження – результат.
Втім, якщо буде необхідність роздрукувати знімок, то це теж можна буде зробити.
У планах на наступний рік – придбаня цифрових фіброгастроскопа і, по можливості, колоноскопа.

– Вже відомо, чи будуть збережені після реформування відділення Центральної районної лікарні у наступному році?

– У першому кварталі 2020-го, лікарня працюватиме, як і раніше. Змін у її структурі не буде. Єдине, що нам довелося зробити – це скоротити з 31 грудня 22,5 штатні одиниці середнього, обслуговуючого та технічного персоналу. Так, це – неприємно й болісно, але вибору у нас нині немає. Адже лікарня працює вже за нових умов, тож потрібно виживати на ті кошти, які маємо.
Як буде далі – ствердно важко сказати. Все залежатиме від фінансування.
Звичайно, хотілося б зберегти всю структуру лікарні. Але з досвіду сусідів можу сказати, що деякі відділення можуть об’єднуватися, деякі – закриватися і послуги передаватися на сусідні райони, де відділення більш потужні.

– Що Ви маєте на увазі?

– Візьмемо для прикладу пологове відділення. Національна служба здоров’я виставляє певні вимоги: виділення коштів на його утримання буде при умові, якщо в рік приймають 400 пологів. Якщо менше – необхідно домовлятися з сусідами, об’єднуватися і створювати на кілька районів один пологовий будинок, або направляти пацієнтів у лікарню першого рівня чи обласну… Але ж знову таки поки що говорити про це ствердно – передчасно. Адже достеменно ще невідомі чіткі критерії до відділень. Так, нещодавно у медичних колах поширилася інформація, що, можливо, вимога до мінімальної кількості пологів в рік буде зменшена до 300. Якщо так дійсно станеться, то наше пологове відділення зможе існувати й надалі у тому вигляді, як зараз.
Сподіваюся, що вже з квітня наступного року ми матимемо більш чітку картину того, на які кошти зможемо розраховувати після запровадження другого етапу реформи, які будуть до нас вимоги Національної служби здоров’я і відповідно, який штат працівників і яка структура буде в лікарні.

– Як фінансуватиметься лікарня у 2020 році? Які послуги для хворих будуть безкоштовні і які платні? І від чого це залежатиме?

– Передусім, наголошу на тому, що перший квартал наступного року ми фінансуватимемося за системою, яка існує нині. А з 1 квітня 2020-го фінансове забезпечення лікарні проводитиметься за кількома джерелами.
Національна служба здоров’я перераховуватиме нам так звані “кошти, що йдуть за пацієнтом” – за обстеження, і за лікувальний процес (60% – по глобальному бюджету і 40% – за конкретно пролікований випадок). Отримані гроші будуть направлені на медичне обслуговування, тобто, придбання медикаментів, реактивів, виплату зарплати лікарям тощо. Утримання ж медичного закладу, в тому числі комунальні платежі, заміна медичного обладнання, проведення ремонтів – все це лягає на місцевий бюджет. Так прописано в бюджетному кодексі.
Для нас це нове. Ми побачимо, що зможемо отримати від Національної служби здоров’я, чим зможе допомогти нам районний бюджет, і вже виходячи з цього будемо складати свій фінансовий план на рік.
Наголошу також на тому, що всі послуги, які оплачуватиме Національна служба здоров’я, для пацієнта надаватимуться безкоштовно. Втім, поки що повного їх переліку ми ще не бачили. Безумовно, безкоштовними будуть загальні обстеження, рентгенологічні, фіброгастроскопія тощо. Швидше за все, платними для пацієнтів повністю чи частково стануть стоматологічні послуги, масаж, фізіотерапевтичні процедури. Додам також, що місцеві ради зможуть ухвалювати відповідні рішення про відшкодування плати за певні види послуг.

– Якщо жителі з інших громад, приміром, зі Ржищева, Миронівки, Обухова матимуть бажання лікуватися у вас, чи зможуть вони це зробити після 1 квітня 2020-го, чи, можливо, збережеться “прив’язка” хворих виключно до лікарень за місцем проживання?

– Проблем з цим не буде. Куди б не звернувся пацієнт, кошти прийдуть за ним у той заклад, який його лікує, а те, де хворий проживає, не матиме жодного значення. На мою думку, це правильно і справедливо.

– Втім, до квітня ще є час. І фінансування вашого закладу відбувається по-старому. В цьому контексті питання: як нині вибудовується співпраця з Ржищівською міською ОТГ, жителі якої часто змушені звертатися у Кагарлик за медичною допомогою? Лікуєте чи відмовляєте?

– Ми їм не відмовляємо, тому що ненадання медичної допомоги карається юридично. Але хотілося б, відверто кажучи, отримувати від Ржищівської ОТГ хоча б часткову оплату за надані нами медичні послуги. Адже, коли Ржищівська ОТГ утворилася, разом з селами, які відійшли від нас, ми втратили і частину медичної субвенції, яка нам виділялася до цього. Разом з цим я розумію і хворих, адже вони до нас звертаються, в основному, за тими медпослугами, які не можуть отримати у Ржищеві, перш за все, це хірургія, реанімація, пологи.
Наскільки мені відомо, свого часу було укладено угоду між Кагарлицькою райрадою та Ржищівською міськрадою про відшкодування вартості лікування пацієнтів із Ржищівської ОТГ виключно за направленням лікарів. Втім, поки що цих коштів ми ще не бачили. Але, за попереднью інформацією, з обласного бюджету все ж таки повинна надійти нам певна субвенція. Чи дійсно це буде і коли – мені важко сказати.

– Оскільки наше інтерв’ю – передноворічне, що Ви побажали б нашим читачам у наступному році?

– Із задоволенням привітаю всіх жителів району з прийдешніми святами, бажаю всім їм миру, благополуччя, лише гарних новин, порозуміння в родинах та здоров’я. Звертайтеся до медичного закладу лише з профілактичною метою!

Джерело: Вісник Кагарличчини — Головна