Зима: Ірпінь в поезії українських авторів

Хоча погода в Ірпені зараз зовсім незимова, проте за чашкою ранкової кави чи чаю, поринувши у поетичні рядки про зиму, можна уявити і сніг, і мороз, і завірюху, і всю чарівність новорічно-різдвяних свят… Насолоджуйтесь!
…Зима грає барвами: на засніженому кущі червоні грона – аж горять – снігурі… І чорна галка на дереві. А дятел схопив на підвіконні горіх за ребро, положив на дереві в ущелину, почав довбати. Білка на гілці гризла сухар, довірливо на тебе позирала, аби тільки не набігла люта кішка… Синички бігають по столу, збирають насіння…
Кость Гордієнко, «Ірпінська сюїта»
* * *
У грубці затопив Ірпінь,
Узув повстяника й кожуха.
Як памороззю вкритий кінь,
Пробігла полем завірюха –
І стишилась. І серце слуха
Тріщання ідилічних дров
І щось бурмоче про любов.
                                        Максим Рильський
* * *
Які щасливі очі у казок!
Я прокидаюсь, серце калатає.
Зима стоїть персидська, як бузок,
і жоден птах її не хилитає.
Мої палаци, вежі крижані,
я в першу мить не знаю навіть, де я, –
чи там, в дитинстві, чи іще у сні,
чи в Ірпені, чи в царстві Берендея.
Я в першу мить не знаю, що це я.
Сосновий світ здивовано вивчаю.
Я прокидаюсь. І твоє ім’я
наповнить душу сонцем і печаллю.
                                              Ліна Костенко
Дівич-сніги
Які дівич-сніги навколо залягли!
Як графіка вишень прокинулась з імли
І прописалась враз, чітка, різка, ясна,
Мов туш із синькою – глибока густина!
Як я боюсь ходити по снігу!
Як тане кожен крок – в цю глибочінь тугу
Ступаю боязко, в оцю чистінь сипучу
Переступаю так, мов з хмари йду на тучу.
Сніг підпалили враз пашисті снігурі,
Аж в очі вдарили. Яка сизінь вгорі!
А просторінь яка за тими снігурами,
А вітру тиха рінь за тими за борами!…
                                                   Іван Драч, Ірпінь, 1978 р.
* * *
І я в Ірпінь приїхав, де поети
Живуть і вірші без упину тчуть…
В цій тишині хотів би я почуть
Свойого серця власного секрети.
Заїхав я на снігові замети
І за ліси, що нишком весну ждуть.
Ну, серце, говори! О, тут, мабуть,
Не будеш довго мучити мене ти
І виллєш таємниці у пісні…
                                                      Дмитро Павличко, Ірпінь, 1959 р.
Читайте також: Осінь: Ірпінь в поезії українських авторів
Ірпінський етюд
Тихі сосни до ранку шумлять –
Мою тугу виказують вітру.
Електричка вночі з Ірпеня
Не поїде до Вашого літа.
Аж до ранку простоїть в зимі.
А на ранок гудками спитає,
Чом це вітер легкими крильми
Молоденьку сосну обіймає.
У сонливій ранковій імлі
Озоветься відлуння тривожне.
Б’ють колеса у груди землі,
Йдуть на Київ
Вагони порожні…
                                      Ганна Чубач
Вечір у зимовім Ірпені
Кину грудочкою снігу
У вікно твоє вечірнє,
Хай зійде твоє обличчя,
Мовби місяць у вікні.
На обличчі хай посходять
Твої брови непокірні,
Очі хай твої посходять –
Невеселі й несмутні.
Задивлюся на обличчя,
Як на тепле літнє небо.
Як на тепле літнє небо
У зимовім Ірпені.
Усміхнуся і, усміхнувшись,
Слово вимовлю до тебе.
Та тобі ж бо не почути
У кімнаті, у вікні.
Навесні, а, може, влітку,
Знов знайду вікно вечірнє,
Де колись в зимовий вечір
Ти привиділась мені.
Зупинюся: чи побачу
Твої брови непокірні?
Чи побачу твої очі –
Невеселі й несмутні?
Зупинюся в сподіванні,
Але марно буду ждати,
Не зійде твоє обличчя,
Мовби місяць у вікні.
Запечалюсь і, самотній,
Буду щиро сумувати
За тим вечором зимовим
У зимовім Ірпені.
                                          Євген Гуцало, Ірпінь, 1979 р.
* * *
Так тихо взимку в Ірпені,
Немов у лісі на обочі.
Лиш арабески на вікні
Мороз виписує щоночі.
А чи до серця, у тепло
Неждані спогади про літо,
Що в пам’ять з болем відійшло,
Ще забіжать несамовито?
Чогось приб’ються, мов на гріх,
Намучать за ніч до нестями –
І знову тихо, тільки сніг
Скрипить у когось під ногами.
                                Іван Гнатюк
Добірку підготувала Яніна Липська, бібліограф з краєзнавчої роботиІрпінської центральної міської бібліотеки
Підписуйтесь на нас уФейсбук, ІнстаграмтаТелеграм, щоб не пропустити цікавих та актуальних новин Ірпеня та регіону!
Читайте також: Літо: Ірпінь в поезії українських поетів
Джерело: 04597.com.ua

Джерело: Новости Ірпеня